Український національний одяг: Українські національні сорочки. Національні костюми. Національні сукні. Український національний стрій.

Інтернет-магазин вишиванок від майстрині Галини Михайлюк

Бажаєте купити вишиванку? Тоді ви там де потрібно. Увага! Діють ЗНИЖКИ на вишиванки!!!.

(068)004-89-17 з 9до 20
(099)006-08-72, (093)805-36-02_






Показ дописів із міткою сварог. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою сварог. Показати всі дописи

середа, 28 листопада 2012 р.

Сварга


Свастика і таємниця імені «Україна»


Чому українці розмальовують свастиками писанки, вишивають свастиками сорочки і люблять казку про Яйце-райце

Арійський оберіг: Свастя – Сварга – Свастика. Українська традиційна вишиванка з символами Центру. Історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна” в с. Трипілля. Фото НО
Арійський оберіг: Свастя – Сварга – Свастика. Українська традиційна вишиванка з символами Центру. Історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна” в с. Трипілля. Фото НО
Жіноча вишиванка зі Сваргами
«Україна» — це назва території, на якій уже 30 тисячоліть відбувається динамічний розвиток українського народу. Оскільки український народ невіддільний од своєї рідної землі і розвивається разом з нею, то Україна — це також ім’я українського геосоціального організму, багатотисячолітньої й багатомільйонної колективної істоти. Люди, які належать до цього геосоціального організму, називаються українцями. Українцями були всі племена та етноси, які народилися на українській землі: арії, самари-кімери, сколоти, сармати, анти, руси, козаки.

Якщо хочеш зрозуміти істинну сутність явища, то поглянь, з чого воно почалося і яке його первинне ім’я. Первинні, отже істинні значення слів вивчає наука етимологія (від гелленського «етимон» — істина). Яка етимологія імені «Україна», тобто яке його істинне значення? Це слово у давнину вимовлялося як «Оукраїна». А іноді як вимовляли, так і писали, наприклад, «о нем же Оукраїна много постона»(«Іпатіївський літопис»). Воно складається з двох слів.

Слово «країна» — це «великий край», тобто велика виокремлена територія, відмежована від решти земної поверхні, відмінна від неї за якоюсь суттєвою ознакою.

Слово «У» («оу») вказує на те, в чому полягає ця суттєва ознака. В арійських (індоєвропейських) мовах слово «оу» означає яйце, захищений зародок, початок:
гелленською (давньогрецькою) ωον (ω-ον, де ον — характерне завершення гелленських слів, «ω» читається як довге «о-о») — яйце, сім’я (насіння);
латинською ovum (ov-um) — яйце, початок; ab ovo — спочатку;
німецькою Ei — яйце; Einstieg — початок, вхід;
староанглійською ei, ey — яйце; egis — захист, щит (захисна оболонка); сучасною англійською egg — яйце, begin — початок;
французькою oeuf — яйце, яйцеклітина;
румунською ou — яйце.

Тут варто пояснити, що букву «Y» (упсилон), яка в класичному грецькому алфавіті стоїть між буквами «Т» і «Ф», має числове значення 400 і відповідає українській «У», в новогрецькій мові почали читати як букву «І» (іпсилон). В результаті, наприклад, первинне «упер» почало звучати як «гипер», «Скуфія-Скупія» (державне об’єднання, союз, сукупність, скупщина, зібрання) почали читати як Скифія, а слово Сурія (сонячна) як Сирія.

Отже, конструкції У, Оу, Ов, Оі, Ой, Ей, Яй означають яйце, сім’я, зерно, захищений шкаралупою (щитом) зародок, початок. Відповідно «У-країна» — це країна початку, країна-яйце — джерело і захист всякого достатку (Яйце-райце). Тому тут досяг небаченого розвитку культ яйця, адже славнозвісна українська писанка — це унікальний мистецький феномен, що чітко відрізняє українців від решти народів світу, це «візитна картка» України та українців.

Зауважмо, що більшість давніх українських народних пісень починається зі слова-вигуку «Ой» (наприклад, «Ой ти, вишньо»), яке позначає початок пісні. Це давній арійський звичай, бо ж ведичні гімни починаються з «Оум». Річ у тім, що арійські пісні призначалися для хорового співу, а починав їх заспівувач-«заводій», який за допомогою «Оу» або «Оі» задавав хорові тональність. До речі, в багатьох мовах програмування текст програми починається зі слова begin, тобто «початок». Давні арійські гімни та народні пісні — це також своєрідні програми, що певним чином спрямовують наше мислення й поведінку, освячуючи наше єство і відновлюючи правильні уявлення про світ.

Ім’я «У-країна» (країна Оу) є самоназвою, — про це читаємо в знаменитій праці «Про походження й діяння гетів» («Гетіка») готського історика Йордана (6 ст), написаній латинською мовою: «Коли там наплодилося багато люду, а правив лише п’ятий після Беріга король Філімер, син Гадаріга, то він постановив, щоб військо готів разом з сім’ями рушило звідти. У пошуку зручніших країв і придатних місць [для поселення], він прийшов у Скифії землі (pervenit ad Scythiae terras), що на мові їхній Ойум називались (quae lingua eorum Oium vocabantur)» (фрагмент 27). Тобто землі Скифії на місцевій мові називались Ой (Oі), оскільки «-um» — це типове латинське закінчення, подібно до того, як трохи нижче Йордан подає назви рік Данастр і Данапр (сучасні Дністер і Дніпро) — «Danastrum» і «Danaprum». Отже, готи прийшли в «країну Оі», або «Оу-країну», як називали свою батьківщину корінні мешканці Скифії-Скуфії, і як її донині називають українці.

Додаткове розуміння суті слова «У» (Оу) дає аналіз його числового коду. Річ у тім, що в стародавніх абетках букві «У» відповідає число 4 (санскрит) або 400 (слов’янська, гелленська, грузинська), тобто стократно повторена четвірка. З цієї причини написання букви У подібне до написання цифри Ч (чотири) і букви Ч, з якої й починається слово “чотири” (на санскриті — “чатур”). Тобто У-країна — це країна з ознакою 4. Залишилося з’ясувати, що означає ця ознака.

За прадавньою традицією число 4 (тетрада) символізує завершеність, універсальність, повноту, зокрема повноту знань, життєву мудрість. З цієї причини, до речі, корінь «ук» означає знання, мудрість (наука, укий — вчений, неук — невчений, профан). Водночас число 4 вважається числом землі, країни, окресленої території (навіть звучання подібне — “тетра” і “терра” — земля, територія). Як повідомляє Рене Генон у своїй книзі «Символи священної науки» (розділ «Цифра чотири»), в Середні віки цифра 4 нерідко зображалась на зброї, будинках, гербах та клеймах ремісничих цехів через те, що позначала майстерність, а утворений трьома відрізками трикутник був образом «вузької брами», яка веде до життя.

Головними символами числа 4, що відбивають його статичний і динамічний аспекти, є квадрат і хрест. 

КВАДРАТ — це образ виокремленої, особливої землі, сакрального простору, впорядкованого і захищеного з усіх сторін. Саме такою святою землею, «Ноєвим ковчегом», «варою» (захистом) — споконвіку вважалася земля України. Саме тому Геродот (5 ст. до н. е.) у четвертій книзі своєї «Історії», відомої як «Скифський логос», описав Скуфію-Україну як країну-квадрат. Він повідомляє: «101. Отже, Скифія має чотирикутну форму і дві її сторони, спрямовані до моря, одна, яка від узбережжя заходить углиб материка, та інша, яка тягнеться вздовж моря, за розміром однакові».Дослідники відзначають, що описаний Геродотом географічний квадрат не має нічого спільного з тодішніми кордонами Скуфії. Врешті-решт, він мав дані тільки про берегову лінію, натомість уявлення про «континентальну Скуфію» базувалися на суперечливих, часто фантастичних і помилкових оповідках про звичаї місцевих племен. Одна з причин такої необізнаності — надзвичайно уважне ставлення тодішніх українців до інформаційної безпеки, через що для навколишнього світу Скуфія була цілковитою таємницею. Тому є тільки одна причина, чому Геродот намагався описати тодішню Україну як географічний квадрат. Просто в давнину вона була відома як КРАЇНА-КВАДРАТ у символічно-духовному сенсі, одначе в часи Геродота це усвідомлення вже було втрачено, тому історик сприйняв старовинні вказівки на «квадрат» буквально — як територіальний квадрат. Подібна ситуація склалася з традиційним уявленням про Україну як духовний полюс, яке пізніше було підмінено профанічним уявленням про географічний полюс, про що поговоримо пізніше.

Символом духовного полюса є хрест. ХРЕСТ — це дві перехрещені осі, які символізують поєднання небесного та земного, а також захищений вищими силами Центр світу, початок відліку для чотирьох напрямків простору. Врешті, число 4 — це і є хрест, написаний без відривання олівця від паперу.

Таким чином, ми з’ясували, що ім’я «Україна», «Оу-країна» означає виокремлену, особливу землю, яка виконує функцію «зародка» чогось нового; водночас це захищений звідусіль сакральний простір, планетарний центр, духовний полюс, точка відліку для всього навколишнього світу. 

У чому ж практично виявлялася ця функція країни-зародка, планетарного яйця-райця? Передусім у тому, що минулі 30 тисячоліть вона виступала в ролі захищеного з усіх боків расотворчого казана, в якому було здійснено два расові переходи, що привели до народження спочатку раси європейських кроманьйонців у 25 тис. до н. е. , а згодом — Арійської раси у другій половині 6 тис. до н. е. Проте це — тема окремої розмови. 

понеділок, 1 жовтня 2012 р.

Вишивка Ручної Роботи .Ексклюзив


Галина Михайлюк і тепер любить споглядати небо. Щоправда, не так часто, як колись, і не так далеко — через окуляр любительського телескопа в домашніх умовах багато не побачиш. Найближче до зірок вона була тоді, коли вечорами споглядала небо біля груші в своєму рідному селі Спасі, що на коломийщині. Хоча наблизитися до висот Коперника чи Галілея не надто вдалося. Та, власне, й мети такої не ставила — тяжіння земних проблем виявилося сильнішим. Мешкачаючи на Прикарпатті, взялася за улюблену роботу,  вишивання, пов’язану з вивченням космічного простору. Десь у глибині душі таїлося очікування чогось незвичайного. «Якщо людині подобається таємнича краса Всесвіту, — каже з упевненістю, — то вона й на Землі захоче зробити щось неповторне, що відкривається лише їй і лише їй під силу». Це вона так обґрунтувала ще на початку нашої розмови своє несподіване захоплення моделюванням етноодягу, яке «відкрилося» їй для того щоб надати кожній людині можливість поєднатися з енергією рідної землі та космосу.

Ексклюзив Ручної Роботи

Завітавши в четвер на коломийський ринок вишиванок можна побачити багато. Тримаючи у руках прикрашену цікавою вишивкою річ, не схожу на примітивний ширвжиток, задумуєшся над її символічним значенням. І виникає бажання придбати таку річ собі. Гроші можна знайти. Трохи згодом зрозумієш: та це ж те, чого бракувало раніше в житті».
Бажання поєднатися з Всесвітом, для справжнього українця означає шлях, який приведе його в дивовижний світ народної вишивки, навчить розшифровувати закодовані в ній символи й обереги, розуміти своєрідну мову орнаментів, а головне — змусить шанувати чистоту регіональних традицій прадавнього ремесла. Її батьки народилися в покутському Спасі, відомому в середовищі етнографів передусім квіт­частими сорочками, вишитими чорними нитками, кантівками в поєднанні з зовсім іншим — геометричним — стилем гаптування, яким уславилися гуцули, в яких дотепер збереглася традиція вінчатися, хрестити дітей, зустрічати великі релігійні свята в барвистих національних строях та одягати в них небіжчиків, аби й вони «поставали перед Господом у найкращому вбранні». Раніше майже кожна гуцульська родина мала власний оберіг, закодований у вишивці, яка прикрашала буденний і святковий одяг. Горяни щиро вірили, що вишиті нитками і відомі лише їм знаки здатні захистити від негативного впливу злих сил, зокрема протидіяти порчі й насланню.
Багато що зрозуміти та зорієнтуватися в неосяжній скарбниці народних звичаїв, традицій та обрядів їй допомогли старі люди — багаторічний хранителі народної творчості Прикарпаття і невтомніохоронеці етнокультури. « Не знаю чому, але ці визнані у краї фахівеці дуже прихильно поставилися до творчого доробку народної майстрині і навіть підказували цікаві ідеї — каже Галина. — Можливо, вони побачили у нас людей, спроможних здійснити їх давню мрію — створити на Прикарпатті творчовиробничий осередок, де б зберігалася чистота народних традицій, тобто виготовлявся ексклюзивний, «без суржику», одяг. Галина, дуже засмучується, коли бачить на сцені, приміром, бойківський фольклорний гурт, убраний в одяг із гуцульською вишивкою. З організувавши в себе вдома невеличку дизайнстудію, інтернет-магазин, Галина має команду, яка може гідно презентувати наше мистецтво на різних рівнях. Зараз ми займаємось створенням архіву вишивки, доступного для широкого кола її поціновувачів. Тепер ми маємо відкриті для всіх каталоги гуцульських, бойківських, покутських, опільських орнаментів».

Від простої вишивки до унікальних робіт культурного значення

"Тепер — це через два місяці активної роботи команди ми можемо представити інтернет-магазин, дизайнстудію та архів унікальних вишиванок", - каже молода майстриня. Це лише маленькі починання. Ми першими на Прикарпатті взялися за нову справу — моделювання та дизайн модернізованого народного одягу. Перші дні самотужки вивчали комп’ютерні програми, власноруч конструювали одяг і добирали орнамент. Навдивовижу, вже перші вироби виявилися вдалими. Схвальні відгуки про новоявленого прикарпатського «етнокутюр’є» перетнули межі регіону, і до нього почали приїжджати любителі модного ексклюзиву в народному стилі зі Львова і Києва. Невеличкий колектив дизайнстудії «Вишивка Ручної Роботи» поповнили майстрині Прикарпаття. Про своїх нових колег Галина говорить з повагою: «То якось так відбувається у світі, що споріднені душі обов’язково знаходять одна одну. Ми знайшлися, аби створювати красиве. Наші дівчата дуже талановиті. Окрім класичного українського стилю, ми вже почали моделювати одяг зі скіфськими мотивами й елементами вбрання часів Київської Русі, створили кілька речей для молоді».
За студію їм слугує невелике, з двох кімнат, приміщення будинку в Спасі, де мешкає Галина Михайлюк в якому, з усього видно, надовго прописався дух колективної творчості. «Я люблю гарно одягнених людей, — ствер­джує модельєр, як вона назвалася — пані Люба, Галина мама. — Для них і вигадую щось особливе. Це насправді дуже нелегка, але цікава справа. Для своїх ровесників теж придумую щось оригінальне, в чому можна й виглядати неповторно, і почуватися комфортно. Навіть популярний джинсовий одяг масового виробництва із «вкрапленням» етномотивів сприйматиметься зовсім інакше. Що вже казати про стильне весільне вбрання з елементами давніх шлюбних вишиванок. Нині це — супермодно».

І німцям личить українське?

Вишивці Ручної Роботи, незважаючи на її креативність, часом бракує ім­провізації і тепла рук народних умільців. Зараз багото зводиться до банального заробітку на вишиванках. Тому до виконання замовлень Галина Михайлюк почала залучати вишивальниць, які вміють читати орнамент і переносити його на полотно. Нині із дизайнстудією співпрацює три десятка визнаних майстринь із різних куточків Прикарпаття. Робота, що виконується вдома, каже власник «Вишивки Ручної Роботи», приносить їм задоволення від творчої праці й матеріальну винагороду. Окрім фабричних, переважно натуральних тканин, прикарпатські етномодельєри все частіше використовують домоткане полотно, виготовлене спеціально для них на старовинному верстаті в Косівському районі. Цей нюанс теж значимий, бо фантазія замовників не має меж. Недавно з райцентру Городенка до Галини майстринь приїхала старшокласниця з мамою, аби пошити на випускний вечір незвичайну сукню, яка їй приснилася, — з чорною вишивкою на полотні сірого кольору з блакитним відтінком. Замовлення — вже в роботі.
Якось до них завітав чоловік із Києва і попросив для презенту в Канаду вишити сорочку, яку він бачив у столиці. Прибулець розповів, як він, замилувавшись молодою парою в сорочках з однаковим орнаментом, але різного крою, не втримався від вигуку: «Вам це так пасує! Де ви придбали?». Почувши адресу, не полінувався приїхати на Прикарпаття.
Можливо, невдовзі в етнонарядах від Галини Михайлюк красуватимуться і мешканці Старої Європи., США, Канади, Латинської Америки та Азії. Принаймні вже кільканадцять відправок вишиванок ручної роботи вже зроблено в ці країни. Принаймні колекція одягу німецького модельєра Наталі Мюллер (хтось із її далеких родичів народився в Києві) з елементами українського орнаменту, показана в 2007 році, засвідчила інтерес до неї європейських модниць. Це підтвердив і бізнесмен із ФРН, котрий через Українську торгово­промислову палату вийшов на зв’язок із Галиною, шукаючи авторитетного виробника весільних нарядів з українськими народними мотивами. Німець, якому сподобалися моделі «Вишивки Ручної Роботи», замовив каталог зразків виготовленого прикарпатцями етноодягу з наміром просунути його на європейський ринок.
Дехто з Галини знайомих не перестає дивуватися: як у молодому віці їй, народній майстрині, вдалося сказати своє слово в модному бізнесі, куди й професіоналам не так просто проштовхатися? Я теж не втримався від подібного запитання. Співрозмовниця відповіла без вагання: « У людини творчої це колись має реалізуватися. І тут, на відміну від класичного бізнесу, не треба боятися конкуренції. Хіба хтось може викрасти з моєї голови ідеї, які народжуються безперервно? Була б підтримка на державному рівні — українці своїм одягом могли б здивувати світ».

середа, 12 вересня 2012 р.

КОНТАКТИ

Вишивка ручної роботи


КОНТАКТИ 

Галина 
тел. +380975518489

Сергій
тел. +380673608872

e-mail: galyna0102@gmail.com


 http://vyshyvka-ua.blogspot.com/






Вишивка Ручної Роботи   Вишивка Ручної Роботи   Серветки вишиті      Серветка вишита   Вишивані рушники      Вишиваний рушник   Для дівчаток      Вишиванка для дівчинки      Вишиванка для дівчинки   Для хлопчиків      Вишиванка дитяча "Козачок"      Вишиванка дитяча      Вишиванка дитяча "Парубок"   Жіночі      Вишиванка жіноча "Спаська кантівка"      Вишиванка жіноча      Вишитий жіночий костюм "Кантівка"      Вишиванка жіноча "Шикарна"      Вишитий жіночий костюм "Залізна леді"      Вишиванка жіноча "Великодна"      Вишиванка жіноча "Чарівна"      Вишиванка жіноча "Біленька"      Вишиванка жіноча "Красна"      Вишиванка жіноча "Святкова"      Вишиванка жіноча   Чоловічі      Вишиванка чоловіча білим по білому на домотканому полотні      Чоловіча вишиванка "Стильна"      Чоловіча вишиванка "Мамина сорочка"      Вишиванка чоловіча білим по білому "Полтавська"      Вишиванка чоловіча на льоні      Вишивка червоним по чорному з капішоном      Вишиванка з капішоном      Вишиванка ручної роботи, чоловіча, з косим узором      Вишиванка чоловіча      Вишиванка ручної роботи, чоловіча на льоні      Вишиванка чоловіча червоним і білим по білому.   Shopping bag   Terms and conditions

Теги: свадебные мужские сорочки, вишиванки украина, замовити вишиванку, вишити весx456льний рушник, вишитx456 весx456льнx456 рушники,схеми дитячих вишивок,схеми вишивок чоловx456чих сорочок ,конкурс вишиванок ,мамина сорочка текст песни ,вишивка хрестиком схеми безкоштовно сорочки ,вишивка бx456сером сорочки схеми ,вишивка хрестиком схеми безплатно ,мужские сорочки +на свадьбу , вишиванки одесса ,cafe cotton рубашки ,вишивка хрестиком схеми безкоштовно рушники ,вишивка хрестиком схеми картинки ,#ИМЯ? ,вишиванки жx456ночx456 фото,  вишиванка +своx457ми руками ,вишивка бx456сером схеми x456кони , вишитx456 рушники схеми безкоштовно ,сорочка мамина караоке ,украx457нськx456 вишиванки купити ,схеми вишиванок безплатно ,скачати схеми вишивок хрестиком ,стильные мужские сорочки ,схеми вишивок +для дx456тей ,вишиванка жx456ноча узори ,безкоштовнx456 схеми вишивок хрестиком ,купить мужскую сорочку +в москве ,сорочки мужские +на заказ ,песня мамина сорочка слушать ,мамина сорочка мx456нус ,мамина сорочка мx456нусовка ,квx456ти вишивка хрестиком схеми ,мамина сорочка ноты ,сорочки мужские дешево ,дешевые мужские сорочки ,вишивка хрестиком x456кони схеми безкоштовно ,летние мужские сорочки ,вишивка хрестиком схеми +для дx456тей ,вышитые сорочки мужские ,схема вишивки соняшника ,схема вишивки калини ,слова пx456снx456 мамина сорочка ,музыка мамина сорочка ,мужские сорочки новосибирск ,схема вишивки калина ,наталя май мамина сорочка,песня +а сорочка мамина била била,оао мужские сорочки,песня мамина сорочка онлайн,красная мужская сорочка ,весx456льнx456 вишитx456 рушники схеми, сорочки мужские +с запонками,купити вишиванку +в киx454вx456 ,
Вишивка ручної роботи
Придбай вишиванку в Києві. 08 вересня 2012 р. у центрі Києва - на Контрактовій площі буде проводитись Четвертий  Всеукраїнський Ярмарок органічних продуктів. Ми привеземо найкращі вишиванки прямісінько в серце України за гуртовими цінами Коломийського ринку вишиванок. Прийди, приміряй і купи файнюцьку вишиванку від Михайлюк Галини. Хто купить гарну вишиванку - пригощаємо філіжанкою запашної сертифікованої органічної кави або горнятком запашного органічного карпатського чаю. Плюс цікава бесіда з майстринею. Тел. для довідок - 097 5518489. 
Вишивка Ручної Роботи   Вишивка Ручної Роботи   Серветки вишиті      Серветка вишита   Вишивані рушники      Вишиваний рушник   Для дівчаток      Вишиванка для дівчинки      Вишиванка для дівчинки   Для хлопчиків      Вишиванка дитяча "Козачок"      Вишиванка дитяча      Вишиванка дитяча "Парубок"   Жіночі      Вишиванка жіноча "Спаська кантівка"      Вишиванка жіноча      Вишитий жіночий костюм "Кантівка"      Вишиванка жіноча "Шикарна"      Вишитий жіночий костюм "Залізна леді"      Вишиванка жіноча "Великодна"      Вишиванка жіноча "Чарівна"      Вишиванка жіноча "Біленька"      Вишиванка жіноча "Красна"      Вишиванка жіноча "Святкова"      Вишиванка жіноча   Чоловічі      Вишиванка чоловіча білим по білому на домотканому полотні      Чоловіча вишиванка "Стильна"      Чоловіча вишиванка "Мамина сорочка"      Вишиванка чоловіча білим по білому "Полтавська"      Вишиванка чоловіча на льоні      Вишивка червоним по чорному з капішоном      Вишиванка з капішоном      Вишиванка ручної роботи, чоловіча, з косим узором      Вишиванка чоловіча      Вишиванка ручної роботи, чоловіча на льоні      Вишиванка чоловіча червоним і білим по білому.   Shopping bag   Terms and conditions

четвер, 6 вересня 2012 р.

Придбай вишиванку в серці України.

Вишивка ручної роботи
Придбай вишиванку в Києві. 08 вересня 2012 р. у центрі Києва - на Контрактовій площі буде проводитись Четвертий  Всеукраїнський Ярмарок органічних продуктів. Ми привеземо найкращі вишиванки прямісінько в серце України за гуртовими цінами Коломийського ринку вишиванок. Прийди, приміряй і купи файнюцьку вишиванку від Михайлюк Галини. Хто купить гарну вишиванку - пригощаємо філіжанкою запашної сертифікованої органічної кави або горнятком запашного органічного карпатського чаю. Плюс цікава бесіда з майстринею. Тел. для довідок - 097 5518489. 
Вишивка Ручної Роботи   Вишивка Ручної Роботи   Серветки вишиті      Серветка вишита   Вишивані рушники      Вишиваний рушник   Для дівчаток      Вишиванка для дівчинки      Вишиванка для дівчинки   Для хлопчиків      Вишиванка дитяча "Козачок"      Вишиванка дитяча      Вишиванка дитяча "Парубок"   Жіночі      Вишиванка жіноча "Спаська кантівка"      Вишиванка жіноча      Вишитий жіночий костюм "Кантівка"      Вишиванка жіноча "Шикарна"      Вишитий жіночий костюм "Залізна леді"      Вишиванка жіноча "Великодна"      Вишиванка жіноча "Чарівна"      Вишиванка жіноча "Біленька"      Вишиванка жіноча "Красна"      Вишиванка жіноча "Святкова"      Вишиванка жіноча   Чоловічі      Вишиванка чоловіча білим по білому на домотканому полотні      Чоловіча вишиванка "Стильна"      Чоловіча вишиванка "Мамина сорочка"      Вишиванка чоловіча білим по білому "Полтавська"      Вишиванка чоловіча на льоні      Вишивка червоним по чорному з капішоном      Вишиванка з капішоном      Вишиванка ручної роботи, чоловіча, з косим узором      Вишиванка чоловіча      Вишиванка ручної роботи, чоловіча на льоні      Вишиванка чоловіча червоним і білим по білому.   Shopping bag   Terms and conditions

понеділок, 3 вересня 2012 р.

Як підібрати красиву вишиванку?


Як підібрати красиву вишиванку?
Вибираючи вишиванку керуйтесь лише двома критеріями : якість та індивідуальність. Так це звучить дивно, але в цей час шаленого патріотизму, коли нації зачипили справді за живе, піддатися спокусі та купити неякісний товар, дуже легко. Зараз дійсно важко купити "правдиву" вишиванку. Прагнення зберегти українські традиції та постійний інтерес до всього українського привели до того, що вишиванкою називається майже все, що хоч приблизно виконане традиційним хрестиком і в червоно-чорних тонах. Тому, вибираючи вишиванку, керуйтесь наступними порадами:


Замовляйте вишиванки індивідуального пошиття. Тел. 0975518489. Галина Михайлюк.


Якість


1. У правдивих вишиванках хрестик кладеться по самій тканині, або хоча б вишиття має бути пришитим, але ручної роботи.


Для цього використовуються домоткані полотна, по яких можна порахувати переплетення. В інших випадках використовується спеціальна канва, яка висмикується після закінчення виш ивання. Дуже часто можна зустріти сорочки з нашитими деталями. Повірте, вони ні в якому випадку не додають елегантності виробу і застосовуються у випадках масового, навіть можна сказати "конвеєрного" виробництва таких "вишиванок". Сьогодні можна придбати гарні та якісні тканини, по яких можна одразу вишивати сорочку.



2. Є вимоги і до самого хрестика. З лицевоі сторони усі хрестики > повинні лежати в одну сторону, а з виворотньоі сторони стіжки лежать тільки або в горизонтальному, або вертикальному напрямку. Ніяких вузликів чи великих переходів ниток не повинно бути. Як не дивно, але купуючи вишиванку або іншу вишиту річ оцінювати її починаємо з виворотньоі сторони. Ідеальна зворотня та лицева сторони на порядок підвищують клас самого виробу.


3. Ручна робота. Якісна вишиванка - це тільки ручна робота.


Індивідуальність


Так сталось уже історично, що для наших прабатьків вишиванки відігравати і роль повсякденного одягу , і роль святкового. Сьогодні ж світова промисловість забезпечує нас одягом на кожний день, і для вишиваного одягу залишилась роль  одягу для особливих подій. Тому такі речі мають особливу цінність, коли вони вишиті спеціально до дня закінчення школи, до дня заручин чи весілля. Особливо приємно, коли вишиванки готують рідним до дня народження. Ви тільки собі уявіть, в середньому сорочка вишивається місяць-півтора. І щоб підготувати Вам такий подарунок Вашим рідним треба було не в останній день, а щонайменше за два місяці потурбуватись про нього, вгадати, який візерунок Вам сподобається, підібрати улюблені кольори, занести кравчині Вашу улюблені сорочку, щоб можна з неї було зняти мірки. А тепер скажіть, як Ви оціните такий подарунок?


А як Ви відреагуєте, якщо точно знатимете, що цю річ (сорочку, рушник, скатертину) вишила для Вас мама чи дружина. Кожного разу беручи до рук роботу, вона думала про Вас, вкладала в кожний хрестик любов, тепло, турботу про Вас. Такі вишиванки стають не просто святковим одягом, а майже материнською молитвою за Вашу щасливу долю. І навіть, коли Ви з якихось причин не зможете вже її одягати, у Вас не підніметься рука її викинути чи продати. Ви обережно будете діставати її з шафи, показувати внукам чи навіть правнукам і з любов'ю в казати, що " це вишивала моя мама. Її давно вже немає, але кожного разу, коли я тримаю в руках цю сорочку, я відчуваю її безмежне тепло і її материнське благословення".
Замовляйте вишиванки індивідуального пошиття. Тел. 0975518489. Галина Михайлюк.


 Розуміння того, скільки часу, вміння, терпіння йде на виготовлення однієї вишиванки, ніколи не дасть Вам дивуватись цінам на такі вироби. Все, що виготовлено вручну і майстерно, просто мусить мати достойну ціну. Ще одна порада, якщо не влаштовує ціна в магазині чи на замовлення, - вишивайте самі. Навіть якщо здається, що це неможливо, що у Вас не хватить терпіння. Пробуйте! Навчитися вишивати - це те саме, що і стати хорошою мамою: не потрібно закінчувати особливих інститутів, просто треба любити те, чим займаєшся. І в результаті Ви можете підготувати чудові подарунки своїм рідним, а, можливо, і знайти для себе прекрасне хобі на все життя.


  Щиро Ваша, Галина Михайлюк.


Вишивка Ручної Роботи
Вишиванка жіноча
було
500 ГРН.
420 ГРН.
Скидка
16%

Теги: свадебные мужские сорочки, вишиванки украина, замовити вишиванку, вишити весx456льний рушник, вишитx456 весx456льнx456 рушники,схеми дитячих вишивок,схеми вишивок чоловx456чих сорочок ,конкурс вишиванок ,мамина сорочка текст песни ,вишивка хрестиком схеми безкоштовно сорочки ,вишивка бx456сером сорочки схеми ,вишивка хрестиком схеми безплатно ,мужские сорочки +на свадьбу , вишиванки одесса ,cafe cotton рубашки ,вишивка хрестиком схеми безкоштовно рушники ,вишивка хрестиком схеми картинки ,#ИМЯ? ,вишиванки жx456ночx456 фото,  вишиванка +своx457ми руками ,вишивка бx456сером схеми x456кони , вишитx456 рушники схеми безкоштовно ,сорочка мамина караоке ,украx457нськx456 вишиванки купити ,схеми вишиванок безплатно ,скачати схеми вишивок хрестиком ,стильные мужские сорочки ,схеми вишивок +для дx456тей ,вишиванка жx456ноча узори ,безкоштовнx456 схеми вишивок хрестиком ,купить мужскую сорочку +в москве ,сорочки мужские +на заказ ,песня мамина сорочка слушать ,мамина сорочка мx456нус ,мамина сорочка мx456нусовка ,квx456ти вишивка хрестиком схеми ,мамина сорочка ноты ,сорочки мужские дешево ,дешевые мужские сорочки ,вишивка хрестиком x456кони схеми безкоштовно ,летние мужские сорочки ,вишивка хрестиком схеми +для дx456тей ,вышитые сорочки мужские ,схема вишивки соняшника ,схема вишивки калини ,слова пx456снx456 мамина сорочка ,музыка мамина сорочка ,мужские сорочки новосибирск ,схема вишивки калина ,наталя май мамина сорочка,песня +а сорочка мамина била била,оао мужские сорочки,песня мамина сорочка онлайн,красная мужская сорочка ,весx456льнx456 вишитx456 рушники схеми, сорочки мужские +с запонками,купити вишиванку +в киx454вx456 ,

Вартісне, дійсно цікаве видання про мистецтво гуцульської вишивки

Вартісне, дійсно цікаве видання про мистецтво гуцульської вишивки

Давайте, дізнаємось більше про гуцульські вишиванки.

Художня вишивка – один з найдавніших і найпоширеніших видів мистецтва, що став своєрідною «візитною карткою» гуцульського краю. На початку ХХ століття відомий дослідник Володимир Шухевич відзначав велике «замилування до прикрас у гуцулів», захоплювався «мальовничими строями», які гуцули «убирають» в неділю і в свято до церкви. Сьогодні давні твори вишивального мистецтва переважно є набутком музеїв, а найбільша колекція гуцульської вишивки зберігається у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського у Коломиї. Саме на основі цієї музейної збірки у видавництві «Родовід» вийшла друком прекрасна книга «Гуцульська вишивка з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського: Монографія / Загальна редакція О.Никорак; відповідальна за випуск Л.Лихач.— К.: Родовід, 2010.— 200 с.; іл.».


Ініціатори видання – екс-посол Франції в Україні п.Жан-Поль Везіан та його дружина п.Елен Везіан, які під час подорожі до Космача були щиро захоплені гуцульською вишивкою. До цього проекту вони залучили видавництво «Родовід», авторитетних українських дослідників та музейних працівників, паризького фотографа Юрія Білака, француза українського походження. Впродовж двох років тривала робота над підготовкою книги. Усі задіяні особи надзвичайно відповідально поставилися до реалізації проекту. На думку наукового редактора, доктора мистецтвознавства Олени Никорак, найскладніше було підібрати твори, оскільки у колекції музею дуже багато вартісних, художніх речей, з-поміж яких для видання намагалися вибрати найтиповіші. У монографії представлено, крім сорочок, інші вишиті компоненти одягу: кептарі, чоловічі штани «ґачі», навіть «капці» й «онучі», які взувають у постоли. Авторам «хотілося показати всю красу гуцульського мистецтва», й зауважимо, що це насправді вдалося. Книга розпочинається передмовою п.Елен та Жана-Поля Везіанів, у якій вони розкривають задум видання й висловлюють своє захоплення гуцульським краєм, звичаями, традиціями, мистецтвом і вишитими виробами зокрема. У текстовій частині заслужений майстер народної творчості України Дмитро Пожоджук розглянув Гуцульщину з історико-етнографічного погляду. Заслужений працівник культури України, кавалер ордена «Княгині Ольги ІІІ ступеня», директор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського Ярослава Ткачук висвітлила історію формування та цінність колекції гуцульської вишивки в експозиції і фондах цього музею (понад 2250 зразків). Доктор мистецтвознавства Олена Никорак у розділі «Джерела гуцульської вишивки» широко й всеохоплююче розкрила історіографію  питання та історію формування збірок народної вишивки українських та зарубіжних музеїв. Над-звичайно цікавий, позначений науковою новизною розділ Олени Никорак «Звичаєво-обрядова функція гуцульської вишивки» висвітлює роль вишитих виробів у родильній, весільній обрядовості, у поховальних і поминальних обрядах, їх функціонування в інтер’єрах гуцульських церков. У розділі «Художньо-виражальні засоби гуцульської одягової вишивки» відома дослідниця, доктор мистецтвознавства Раїса Захарчук-Чугай виокремила й детально охарактеризувала локальні особливості вишитих виробів з Гуцульщини. Заслужений працівник освіти України, член НТШ, Спілки народних майстрів України, кавалер ордена «Дружби народів», «Княгині Ольги ІІІ ступеня», перший ректор Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва, викладач і майстриня вишивання Катерина Сусак ознайомила читача з рідкісними й напівзабутими техніками вишиваних орнаментів, підкріплюючи поданий матеріал графічними схемами видів швів та репродукціями фрагментів готових виробів. У післямові Раїса Захарчук-Чугай підсумувала, що гуцульська вишивка – це «феноменальне явище, яке розкриває невичерпне багатство творчого потенціалу гуцулів» й зазначила, що подані у розділах матеріали дають можливість поглибленого наукового дослідження цієї теми.
Книга заслуговує на особливу увагу з огляду на  щедро представлений візуальний матеріал і вартісну текстову частину. Монографія видана на найвищому поліграфічному рівні: повноколірно, на якісному папері, у прекрасному художньому оформленні арт-директора видавництва «Родовід» Ірини Пасічник, з високопрофесійними фотоілюстраціями Юрія Білака. Ілюстративний блок суттєво доповнюють раритетні, позначені «колоритом» 1920-1930-х років, світлини Миколи Сеньковського, які відтворюють характерні етнічні типи, допомагають читачеві уявити своєрідність функціонування традиційного вбрання у побуті, звичаях і обрядах гуцулів. Завдяки тому, що книга вийшла друком у трьох редакціях: українською, англійською та французькою мовами, зарубіжний читач зможе відкрити для себе до цього часу не знаний пласт українського мистецтва. Видання має на меті зберегти унікальне культурне надбання і гідно представити мистецтво гуцульської вишивки у світовому контексті.
Книга «Гуцульська вишивка з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського» викликала значне зацікавлення серед художників, народних майстрів, мистецтвознавців, широких кіл громадськості. Це підтверджують її презентації, що відбулися у Києві – в Музеї Івана Гончара (23.06.2010), у Коломиї – в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського (25.06.2010) та у Львові – в залах Національного музею ім. А.Шептицького (17.09.2010). Прикметно, що під час проведення ХVІІ Форуму видавців у Львові, монографія «Гуцульська вишивка» отримала персональну відзнаку членів журі.
P.S. Сьогодні гуцульські вишиванки користуються неймовірним попитом.
Якщо вас цікавить така вишиванка, ви можете замовити її на цьому сайті. 
Я народна майстриня, Михайлюк Галина, вишию для вас таку вишиванку відповідно до вашого замовлення. Ціна залежить від узору, фасону та типу тканини, і може бути від 230 грн. Для дівчаток і хлопчиків ціна на вишиванку від 95 грн.

понеділок, 27 серпня 2012 р.

ВИШИВАНКА: УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ОДЯГ, ВИШИВАНКИ, ДИТЯЧІ ВИШИВАНКИ, КРАЙКИ, ПОЯСИ

ВИШИВАНКА: НАЦІОНАЛЬНИЙ ОДЯГ, ВИШИВАНКИ, ДИТЯЧІ ВИШИВАНКИ, КРАЙКИ, ПОЯСИ.

З давніх-давен вишита сорочка була традиційним одягом українського народу, але і в теперішній час вишиванка займає визначальне місце в гардеробі кожного українця. В основному, вишиванки одягають з нагоди якоїсь важливої події, ювілею, чи на свій день народження. Досить часто, люди замовлять собі вишиванку для якогось визначеного свята, і надалі одягають цю вишиту сорочку саме в цей день. Разом з тим, все частіше вишиванки можна побачити і в повсякденному гардеробі українців. Зараз вишита сорочка, як вираз української ідентичності користується значною популярністю.Останнім часом дуже популярно стало одягати вишиту сорочку на весілля. Але якщо на чуже весілля переважно одягається вже готова вишиванка, то для власного, вишита сорочка шиється на замовлення, розробляється дизайн, підбираються розміри і замовляється вишиванка за декілька місяців до події. Великої популярності набувають весілля у національному строї, і тоді виготовляється цілий костюм, а не лише вишита сорочка, як його елемент. Таким чином, вишиванка з кожним днем набирає все більшої популярності і стає не лише традиційним національним одягом українців, а й сучасним і модним.Українська вишивка сьогодні набуває все більшої популярності. Повернення до народних традицій проявляється у тому, що все більше молоді прагне мати в своєму гардеробі хоча б одну вишиту сорочку. І все частіше таку сорочку отримують у подарунок.Не зважаючи на прадавню історію української національності, головними ознаками нашого роду та самобутності є народна вишиванка. Нині відроджуються традиції свят та звичаїв, а відтак і всенародної вишивки. Рекламу вишиванкам роблять навіть перші особи країни, видатні політики та зірки шоу-бізнесу. Нашу державу можна вважати однією з небагатьох, де етнічний одяг почали носити у побуті.

субота, 18 серпня 2012 р.

Види швів: безкоштовні уроки вишивки

Купити вишиванку можна тут

Види швів: безкоштовні уроки вишивки



Пропонуємо вашій увазі журнал «Сделай сам» за 1991 рік, у якому детально розписані види декоративних швів. 

Скачавши цю брошуру безкоштовно, ви зможете навчитися шити й вишивати різними швами, а також вишивати бісером та стрічками.У журналі – 47 сторінок з теорією шиття. Тут ви знайдете поради щодо вдалого поєднання кольорів, цікаві дані про першу школу вишивки у Києві, розповідь про види орнаментів, перелік матеріалів для вишивання, поради про те, як збільшити чи зменшити схему для вишивання, як перенести малюнок на тканину, а також про те, як вишивати стрічками та бісером.До того ж, брошура доступно розповідає про такі види швів: шов вперед голку, шов за голку, шов строчка, петельний (крайовий) шов, козлик, шов шнурочок, шов штопка, шиття набором, різні види гладі, шов цеглинки, шов хрестик, півхрестик, косий хрестик, подвійний хрестик, шов кривулька, тамбурні шви, шов ланцюжок, шов напівпетля, шов ялинка та багато інших декоративних швів. І все це – зі схемами та ілюстраціями! Як безкоштовно скачати журнал про шви?. 
1.Заходите на сторінку скачування за цим лінком:
http://depositfiles.com/files/qjwagudlt?2. 
2.Обираєте варіант безкоштовного скачування й чекаєте 60 секунд.
3. Вводите запропоновану комбінацію букв і починаєте скачувати журнал з уроками шиття й вишивання (вам треба буде обрати, де саме на вашому комп’ютері має бети збережений журнал про декоративні шви).
4. Відкриваєте скачаний архів схем та вчитеся шити й вишивати різними техніками!До речі. Якщо ви вже вмієте вишивати хрестиком, вам можуть стати у нагоді схеми для вишивки українських рушників та схеми вишивання сорочок, які також можна скачати безкоштовно.

Купити вишиванку можна тут

пʼятниця, 17 серпня 2012 р.

Українська народна вишивка

Вишивка ручної роботи

                 Українська народна вишивка

До наших днів дійшла українська народна вишивка лише XVIII — початку XIX століття, насамперед тому, що погляд на неї, як на витвір мистецтва утвердився тільки у 80—90-х роках XIX століття. Саме з того часу прогресивні діячі культури починають цікавитися нею й збирати її в музеях і приватних колекціях.
У процесі історичного й культурного розвитку в Україні в кожній місцевості утворилися характерні орнаментальні мотиви й композиції, колірна гама, специфічні техніки виконання. Дбайливо передавалися вони з покоління в покоління, майстри відшліфовували кращі досягнення своїх попередників, розвиваючи й удосконалюючи їх.
Вишивкою захоплювалися повсюди. Кожний район, навіть кожне село різнилися місцевою самобутністю.
В українських вишивках збереглася значна кількість геометричних орнаментальних мотивів, які мали в давнину магічний зміст. Вишивки були своєрідним оберегом від злих сил. Однак із плином часу семантика їх забулася, втратилося їхнє первісне значення, вишивки стали тільки художнім оздобленням. Поряд з давніми мотивами з'являються нові, з реальної дійсності. Так, наприкінці XIX — на початку XX століття найулюбленішим стає мотив стилізованих червоно-чорних троянд, що особливо поширюється у вишивці Київської, Харківської, Полтавської, Чернігівської областей.

Технікою вишивки народні майстри відображають розмаїтість навколишнього життя, свої думки та почуття, красу рідної природи, яка завжди була джерелом творчої наснаги й у художніх образах лягала на полотно. Ось чому в орнаментальних мотивах, їхніх назвах вражає образна спостережливість, поетичність народу. Згадаймо хоча б такі з них, як «барвінок», «хмелик», «курячий брід», «гарбузове листя», «зозулька». Вишивка — не тільки художнє оформлення речей, а й мистецтво оригінального бачення світу, відтвореного специфічними художніми засобами. Це давнє й вічно молоде мистецтво. Секрет його молодості — в єдності людини з природою, в умінні впродовж століть зберігати красу й дарувати радість.
Глибина поетичного змісту вишивки вдало передана в оповіданні Костя Гордієнка «Цвіт яблуні»: «Людина тягнеться до краси і правди, відтвореної гарячим серцем вишивальниці. Стрічали в полі малиновий світанок. Голубі роси мили ноги. Легені вбирали пахощі стиглого хліба. Очі милувалися чудесним цвітом землі. Чи не те часом читали на полотні подруги?»
У вишивці, як і в пісні, розкривається доля людини, її радощі й горе.

Гаптує дівчина й ридає — чи то життя!
Червоним, чорним вишиває мені життя, —

так піднесено сказав Павло Тичина.
Адже в народі існує поетичний образ:

Червоне — то любов,
а чорне — то журба.
(Дмитро Павличко)

Художня довершеність і розмаїтість вишивки залежать не тільки від створення досконалої орнаментальної композиції, тонкого відчуття кольору, а й значною мірою від вибору техніки виконання. Це всілякі шви вільного малюнка, які називають верхніми, оскільки виконують їх за заздалегідь нанесеним на полотно рисунком, а також шви рахункові, що їх виконують, рахуючи нитки полотна — основи й піткання*.
Характерною особливістю народної вишивки є величезна різноманітність технік і поєднання їх (до 10—15 технік одночасно). Назви багатьох технік походять передусім від засобів виконання («вирізування», «виколювання») або від того, який предмет вишивається («рушниковий шов», «переміточний шов»), від назви місцевості («старокиївський шов», «городоцький шов»). Назви багатьох технік свідчать про спостережливість народу, асоціативність його мислення. Назву окремим з них дали зовнішній вигляд шва, схожість з певними речами: «курячий брід», «солов'їні вічка», «гречечка», «зірочка», «овсяночка».
В народному мистецтві збереглося багато секретів фарбування ниток природними барвниками — корою дерев, корінням, листям, квітами, плодами рослин. Для закріплення кольору нитки запікали в житньому тісті, після чого вони не втрачали забарвлення протягом десятиліть.
Споконвіку в народі жили й у найскрутніші часи не затухали радість від краси життя, тяжіння до всього прекрасного. Людина намагалася прикрасити своє нужденне життя, зробити радісною важку щоденну працю. Тоді за допомогою лише голки й нитки на простому полотні народжувалися неперевершені узори вишивок. Людині важливо було не просто мати білу сорочку, овчинний кептарик або шматок полотна для витирання рук. Кожну річ вона якимось чином оздоблювала, обертала на високомистецькі витвори й відтак залишала після себе чудові зразки вишивального ремесла.
В Україні вишивати вміли скрізь. Довгими зимовими вечорами, під час вечорниць за тихою розмовою або під пісню. Для вишивання не потрібно складних пристосувань та особливих умов праці. Голка, полотно та ще вміння й бажання, перейняті від матері чи бабусі й закарбовані в тих чудових виробах, що лежать у скрині.
У комплексі художніх засобів оформлення народного вбрання вишивці завжди належало чільне місце. Характер вишивки, вибір тих чи інших орнаментальних мотивів, колірне рішення залежало від призначення одягу, соціальних і вікових чинників. Приміром, сорочки на щодень вишивалися скромно й просто, святкові — ретельніше, передусім весільні сорочки.
В ансамблі святкового вбрання головна увага приділялася пишно орнаментованій сорочці. Здавна, як відомо, переважну частину посагу нареченої становили вишиті вироби, насамперед сорочки. Працелюбність нареченої визначалася за кількістю й довершеністю вишитих нею сорочок, котрих у посагу було більше сотні. Майстрині захоплювалися пошуками нової орнаментики, змагалися між собою в майстерності. Одягати чисту білу сорочку в неділю чи свято було обов'язковим правилом, відступати від якого не міг і найбідніший селянин. «Хоч латаненька, аби біленька», — говорить народне прислів'я.
Композиція сорочки — то чітко продумана й логічна конструктивно-декоративна система взаємозв'язку площин вишивки, поєднання ажурних швів і вільних частин білого тла, що підкреслює декоративність вишивки. Орнаментувалися, головним чином, рукава, поділ, пазуха, комір. Вишивка в загальній схемі сорочки будується на чергуванні вертикальних і горизонтальних орнаментальних ліній, що створює велику ритмічну різноманітність.
Найбільшого поширення в Україні набули сорочки з уставками. Уставка, чи полик, — це вшивне плічко, що з'єднує задню й передню частини сорочки. Рукав викроюється із суцільного шматка тканини й під прямим кутом пришивається до станика. Вишивка відповідно розташовується на уставці, підопліччі, чохлах**, подолі (пелені) та невеличкому стоячому комірці.
Поликові сорочки з «пухликами» були характерні для Полтавщини, Чернігівщини. «Пухлики» — це приклад поєднання утилітарної та естетичної функції швів. Їх роблять у верхній частині рукава, де він пришивається до уставки. Для цього полотно рукава збирається в кілька рядів у зиґзаґи між зборками. «Пухлики» бувають на поликових сорочках, для яких характерне також призбирування навколо шиї. Призбирування або вишивання по коміру, як і пришивання «пухликів», було дуже копіткою роботою й вимагало великого вміння й майстерності. Водночас із поликовою сорочкою побутував тип сорочки без уставки (полика), із суцільним рукавом, пришитим паралельно до станика, верхній край якого призбирувався з вирізом горловини. Вишивка при цьому розміщувалася на рукавах і подолі.
Чоловічі сорочки поділяються на сорочки з поликами («стрілкова», «вистіжкова») і сорочки без уставок — «чумачки» або «лоцманські» (останні побутували на Дніпропетровщині).
У центральних областях України були поширені так звані українки — сорочки з відкладним коміром і широким рукавом, який призбирувався.
В західних областях існувала «гуцулка» — тип сорочки, на якій вишивка розміщувалась уздовж пазухи й коміра, по низу рукава. Розташування нагрудної вишивки має певний символічний сенс. Основна увага приділялась оздобленню рукава, що йшло від давнього культу людських рук. Вишитий узор набував магічної сили й виконувався в суворо визначених місцях. З плином часу магічна сила зовсім забулася, втратила своє оберегове значення, орнамент перетворився на суто декоративний елемент, тісно пов'язаний з конструкцією крою.
Крім вишивки, велике художнє значення мали лінії крою. За допомогою ажурних з'єднувальних швів майстрині підкреслювали конструкцію сорочки, вирізняли розміщення основних композицій вишивки. Крім утилітарної функції, лінії крою мали декоративне навантаження як орнаментальні мережки. Ці лінії надавали сорочці ажурності, створювали контраст зі щільною тканиною, рельєфом вишивки. Для сорочки використовувалося тонке полотно, вибілене, найчастіше «двадцятка», іноді в разі нестачі тонкого полотна бідні селянки використовували його лише для верхньої частини сорочки та для рукавів, а нижня частина — «підточка» — шилася з грубішого полотна. Ця особливість була тонко підмічена Михайлом Коцюбинським у романі «Fata morgana». Характеризуючи літніх жінок, що йдуть до церкви, він пише: «лопотіли сорочки», — підкреслюючи цим їхнє соціальне становище. В кожному регіоні у вишивках склалася своя, відшліфована сторіччями, єдність орнаменту, засобів вираження його та колірна гама.
Виходячи з локальних особливостей народної вишивки, які виявилися в колориті, техніках виконання, типових орнаментальних мотивах і композиціях, умовно здійснено етнографічний поділ на регіони України. Це — Середнє Подніпров'я, Полісся, Поділля, Південь України, Карпати і Прикарпаття.

Із книги «Українська вишивка» , автори Тетяна Кара-Васильєва, Алла Чорноморець. Київ «Либідь» 2005р.
____________________________________________________________________________

*Піткання, або утік, уток — сукупність поперечних ниток тканини, які, перетинаючися з поздовжніми (основою), утворюють переплетіння.
** Чохла — те саме, що й манжета.

четвер, 16 серпня 2012 р.

Традиції і сучасність


Традиції і сучасність


Українська вишивка сьогодні — складне, багатогранне явище, що розвивається в сфері традиційно-побутивого, самодіяльного мистецтва та творчості художників-професіоналів. У відомих осередках вишивання — таких, як Косів, Клембівка, Полтава, Черкаси, Львів та інші,—створені підприємства художніх промислів, що відроджують і далі розвивають класичні надбання кожного мистецького регіону.
Вишивка — один з масових і найбільш улюблених видів народного мистецтва. Вона є складовою частиною народного костюма,активно використовується в сучасному одязі, надаючи йому своєрідності і неповторності. Вишиті вироби органічно увійшли до побуту людей, прикрасили сучасний інтер'єр.
НА ПОЧАТКУ XX СТ. кустарне виробництво зайняло певне місце в народному господарстві і сприяло залученню широких кіл майстрів до загального мистецького життя країни, до активної творчої діяльності. Ганна Собачко створює ескізи, які потім вишивають в артілях Київщини і Полтавигини. Її композиції сповнені стрімкого руху, колористичного напруження. Загострена фантазія майстрині породжує різноманітні квіти, що переростають у казкові витвори, в яких реальне і фантастичне зміщено, що утворює образи то тривожні, то спокійні й врівноважені. Саме роботи Собачко, а також Євмена Пшеченка, Гликерії Цибульової, Параски Власенко з успіхом експонувались починаючи з 1922 року на міжнародних виставках у Берліні, Празі, Лондоні, Парижі. У 1934 році у Києві створюються Центральні експериментальні майстерні, де народні майстри і художники-професіонали ведуть пошуки нових форм. Сюди були запрошені П. Власенко з с. Скопців, М. Приймаченко з с. Болотні, петриківчани Т. Пата, В. Павленко, П. Глущенко, які створювали ескізи для панно, подушок, рушників.

У своїх пошуках петриківчани виходили з традицій настінного малювання і власних творчих спрямувань, їхні роботи — це типовий петриківський розпис, відтворений технікою гладі.
Для робіт Параски Власенко цього періоду характерним є принцип вільної, невимушеної і водночас врівноваженої композиції, сповненої святкового, мажорного звучання. Вона будує свої панно на поєднанні об'ємних і площинно трактованих форм.
Починаючи з З0—40-х років у вишивці утверджується тенденція до створення речей підкреслено декоративного характеру. Водночас відчутне прагнення скерувати вишивку в бік сюжетно-тематичних полотен з підсиленням рис станковізму. В таких творах вишивка виступає лише як технічний засіб для створення художнього образу.
У З0-ті роки в народній вишивці відбуваються певні зміни художнього стилю. В буковинському шитві це проявляється у все більшому розповсюдженні рослинних мотивів, їх реалістичному трактуванні. Розширюється колірна гама яскравих тонів, застосовуються тонкі нитки муліне, кольоровий бісер. Техніки гладь, хрестик витісняють давні місцеві народні техніки.
Яворівська вишивка Львівської області в 20—30-х роках також переживає оновлення своєї художньо-образної мови. Дрібноузорні орнаменти, що прикрашали вироби домашнього полотна, поступилися місцем соковитим, круп-норельєфним багатобарвним орнаментам на фабричній кольоровій тканині.
Вишивка гладдю, що на Львівщині має назву гапт, або кладення, набуває у З0-ті роки розповсюдження на території Київського Полісся. Тут широко побутують "писані" або "рисовані" жіночі і чоловічі сорочки, в яких прикрашають комір, чохли, поділ, рукави. Це умовно вирішені різноманітні за формою квіти, листочки, пуп'янки з численними пагінцями, вусиками, відростками. Вишивання "писаних" сорочок потребувало неабиякої вправності і художнього хисту як у композиційній побудові орнаментів, так і в їх розміщенні і ритмічному зіставленні на загальній схемі сорочки. Так. в с. Мусійки Іванківського району найкращою майстринею була Ганна Єрмоленко, в с. Сукачі — Катерина Онопрієнко. Відомою на все село Болотню була мати Марії Приймаченко Параска Василівна.
Сучасна українська вишивка — складне, багатогранне явище. Розвивається вона в сфері традиційно-побутового, самодіяльного мистецтва та творчості художників-професіоналів. Традиції української вишивки і подальший розвиток її локальних особливостей знаходимо на підприємствах Укрхудожпрому, розташованих у визначних центрах народної творчості. Саме тут працюють народні майстри, художники, діяльність яких спрямована на дбайливе вивчення кращих зразків вишивки, збереження її класичного надбання.
Наталя Гречанівська багато років працювала головним художником ху-дожньо-виробничого об'єднання ім. Т. Г. Шевченка. У створених нею сорочках, жіночих блузах домінуючим кольором завжди виступає червоний. звучання якого підсилює чорний (іноді жовтий, синій). Це і невеличке вкраплення чорного в середину "зірочки", і окреслення тонкою павутинкою "штапівки" поверх основного рисунка, і контур "обвідочки" навколо основного малюнка, що надає орнаменту рис стриманості, чіткості.
Для вишивок Київщини тиовими є легкі ажурні композиції. Широко використовуються тут не тільки мережки, а й інші ажурні техніки. Застосовується ця техніка при оздоблені чоловічих сорочок червоним, чорним кольорами і дає монументальні, крупне окреслені ажурні клітини. На Київщині здавна існує звичай прикрашати сорочки "занизуванням" червоного кольору. Цю традицію Київського Полісся продовжує в своїй творчості Любов Гордина. Вона відмовляється від дрібних деталей орнаменту за рахунок єдності загального образу. В її роботах червоний колір надзвичайно насичений, мажорний. При техніці "занизування" його інтенсивність залежить від щільності стібка — то він яскраво-червоний, то рожевий. В роботах майстрів Київщини мережки, які раніше виконували функцію з'єднання окремих частин виробу, виступають як один із основних засобів художнього вирішення. Саме завдяки їм створюється відчуття легкості вишивки, її прозорості. Майстриня Раїса Горбач з Кагарлика по новому осмислює техніку "набірування". В її роботах ця техніка виступає домінуючим художнім засобом.
Для вишивок Кагарлицького району характерна більш насичена гама червоного кольору, покладеного майже суцільними масами орнаменту. Тут ті ж самі зірочки, але виконані здебільшого в техніці хрестика, "настилування". Художня вишивка Київщини зберігає яскраву самобутність різних районів. Серед плеяди майстрів художньої вишивки Київщини провідна роль належить Гликерії Цибульовій, творчість якої може служити прикладом глибокого знання традицій і їх плідного розвитку в сучасності. Ще вдореволюційний час її роботи привертали увагу досконалим виконанням, красою рисунка та надзвичайно витонченою гамою колірних поєднань. Протягом життя Гликерія Кузьмівна збирала орнаменти української народної вишивки.
Найкраща її учениця — вже досвідчений нині майстер Зінаїда Сависько з Василинівки. Вона творчо розвиває узори рідного села, в якому працювали Ганна Собачко та сестри Дериболот.
На прикладі робіт заслуженох майстрів народної творчості України Олександри Великодної з Полтави та Олени Василенко з Решитилівки особливо чітко бачимо досягнення сучасноного мистецтва вишивки. Застосування таких прозорих тканин, як маркізет, батист, ниток муліне і шовк кардинально вплинуло на художньо-виразні засоби шитва, надало легкості, вишуканості, більш тонкої ретельної проробки орнаментальним мотивам, використанню ювелірних технік виконання. Для підсилення оптичних якостей білого кольору майстині вводять незначну кількість жовтуватих, сірих, голубуватих ниток, користуються протиставленням холодних і теплих тонів.
Вишивка приваблює не тільки жінок. Художники Григорій Гринь та Михайло Півторацький з Опішні — талановиті митці, відомі за межами нашої країни. Вони спеціалізуються на створенні ескізів для чоловічих сорочок. Для творів Гриня характерна напружена колірна гама, іноді побудована на контрастних поєднаннях, використання полотна сірого, зеленого, голубого, коричневого тонів.
Аналіз художньо-стилістичних особливостей сучасної художньої вишивки Черкаської області виявляє розмаїття локальних особливостей кожної місцевості. Так, на Лівобережжі широко розповсюджені вишивки жіночих блуз білим по білому в техніці "лиштва", "курячий брід", "солов'їні вічка". Цікавою особливістю цих вишивок є горизонтальне розмішення орнаменту по полю рукава у вигляді кількох звивистих гілок, в той час, як у полтавських виробах більш поширене їх вертикальне розміщення.
Завдяки вдумливому вивченню і творчому переосмисленню народної вишивки роботи Антоніни Задувайло, Галини Грабовської набули яскравої своєрідності, неповторного мистецького обличчя. Полюбляє Задувайло поєднання чоркого кольору з білим або ж іноді вишиває лише одним чорним кольором, що надає вишивці особливої вишуканості. Створені художницею Грабовською чоловічі сорочки ,жіночі блузи насичені глибоким кольром. Навідміну від київських вишивок з контрастним сполученням яскравого червоного з чорним, Грабовська у своїх роботах застосовує темно-вишневий колір, глибину якого підсилює чорний. Композиція складається з широких смуг орнаменту "льонок", "калина", "виноград" у поєднанні з білими ажурними мережками. Вражає велика різноманітність композицій. Це розташування нижче полика по рукаву вертикальних навскісних, горизонтальних смуг, що утворюють вишукане павутиння сіточки, в клітинах або на перехрестях якої розміщені орнаментальні елементи.
Особливою славою користуються бездоганні за своєю технікою, високохудожні витвори с. Клембівки — здавна відомого центру художньої вишивки на Поділлі. В наш час славу йому принесли рукодільниці Параска Березовська, Марія Коржук, які першими, ще у 1936 році, здобули почесне звання майстра народної творчості України.
Гуцульщина здавна славиться своїми майстрами, цілими династіями різб'ярів, гончарів, ліжникарок, ткаль, вишивальниць, які з покоління в покоління передавали свою майстерність. Велична краса карпатської природи з її яскравими глибокими барвами сприяла виробленню своєрідної образотворчої мови. Так, у вишивці Гуцульщини це монументальний геометричний орнамент, контрастні зіставлення кольорів. Оперуючи простими геометричними елементами, їх різноманітним колірним заповненням, народні майстрині створюють неповторні, оригінальні вишивки. Адже тут навіть кожен район, село мають своє художнє обличчя, улюблену гаму кольорів. Рукави жіночих сорочок суцільно вкривають вишивкою або розміщують її у вигляді навскісних то широких густих, то вузеньких орнаментальних смуг, що утворюються з зірочок та розеток.
Художник Дарія Петкевич розробила багато варіантів композицій вишивок жіночих маркізетових сорочок. Часто для вишивання однієї сорочки вона поєднує різні техніки — низь, стебнівку, хрестик. На уставках розміщує мотиви ромбів і стрічкові композиції, нижче них розсіює в шаховому порядку зірочки, подібні укрупненим "солов'їним вічкам", вводить вузенькі мережані смуги. Провідним у її вишивці є помаранчевий колір, йому підпорядковані делікатно введені чорний, зелений, жовтий, фіолетовий. У композиціях вишивок чоловічих сорочок автор застосовує зелений колір як своєрідне тло для жовтого, червоного і чорного. Художниця створила цікаві композиції, виходячи з багатоколірності вишивок околиць сіл Яворова, Річки, Верховини, Космача та ін.
У Косові все життя прожила Ганна Герасимович. За величезний внесок у розвиток вітчизняної художньої культури їй одній з перших на Гуцульщині було присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості України. З молодих років збирала і вивчала Ганна Юліанівна скарби народної вишивки. Зачарована побаченим, вона створювала нові рисунки, які лягали на полотно скатерок, серветок, доріжок, сорочок. Під її вправними руками утворювались гуцульскі орнаменти: "скриньковий", "головкатий", "лумеровий", "чічкатий" та ін. Її вишивки — це сплав вікових традицій народної вишивки зі знахідками самої художниці.
Узори майстрині приваблюють тонким відчуттям кольору, життєрадісною гамою поєднань — червоного, жовтого, помаранчевого, зеленого, чорного. Найулюбленішими її техніками були "низинка", хрестик, біла мережка "цирка". Особливістю творчої манери майстрині є укрупнення окремих елементів орнаменту, виділення центру композиції. Вишивки Герасимович зберігаються в багатьох музеях країни.
Серед учнів Герасимович була заслужений майстер народної творчості України Ганна Кива. В орнаментах її виробів використані мотиви вишивок карпатського передгір'я, сіл Городенківського району, по-новому переосмислюються народні мотиви "рачки", "кучері", "чічки", "головки".
Витоки творчості Михайлини Сабадаш з Коломиї грунтуються на давніх традиціях прикарпатської вишивки, що виділяється стриманим колоритом з перевагою темно-червоних, чорних кольорів, витонченою ювелірною пророб-кою деталей орнаменту. Основним засобом художньої виразності вишивок Сабадаш виступає чітка графічна лінія, переважно чорного кольору, що утворює і підкреслює основні форми малюнка, які потім ускладнюються і доповнююються іншими кольрами.
Сабадаш творчо інтерпретує традиції народної вишивки. Вона застосовує у своїй творчості найпоширеніші техніки — хрестик, "стебнівку", гладь, але найулюбленішою залишається "низинка". Майстриня натхненно і сміливо фантазує в створенні орнаментів чоловічих і жіночих сорочок. Світ асоціативних уявлень майстрині розкривається насамперед у вишивці рушників. Образна змістовність їх будується через ритміко-пластичні мотиви, певний колорит. Так, основа художнього образу рушника "Вівці мої, вівці" передається через ритмічне повторення домінуючого мотиву "баранячих ріжків". Візерунок "Подарунок матері", побудований на контрастному протиставленні двох кольорів — чорного і червоного, викликає асоціації з художнім образом, поширеним у поетичній творчості. Свіжість барв, м'який ліризм відзначає рушники "Гори димлять", "Вечірні зорі".
Орнаменти квітучого краю Гуцульщини бачимо в творчості іншої майстрині з Коломиї — Євдокії Геник. Вона народилась у Верхньому Березові І з дитинства опанувала мову місцевих вишиванок, її рушники "Яворівський", "Квітка з полонини", "Осінь у Карпатах" полонять з першого погляду красою візерунків, довершеністю композицій, витонченістю кольорів.
Широкому розквіту мистецтва гуцульської і покутської вишивки багато в чому сприяє діяльність Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини. Тут постійно організовуються виставки майстрів народного мистецтва, пропагуються його кращі твори.
Село Виженка Чернівецької області, розташоване в горах, славиться своїм народним мистецтвом. У витворах Параски Клим розквітають барви цього краю, багатство його кольорів лягає на полотно рушників, сорочок. Особливо славиться майстриня вишивкою сорочок "рукав'янок", щедро прикрашених скісними лініями орнаментальних узорів. Її найулюбленіша гама кольорів — сполучення жовтого й коричневого або вишневого і зеленого.
В орнаментації буковинських сорочок переважають рослинні мотиви, підвищується декоративність загального строю вишивки. Починаючи з 50-х років у Кіцманському, Сторожинецькому, Новоселицькому районах поширюється оздоблення бісером. Ця вишивка потребує великої майстерності і вміння. Яскраві, соковиті кольори бісерної вишивки переливаються усіма барвами веселки і справляють надзвичайно святкове враження.В орнаментиці переважають натуралістичні квіткові мотиви. Якщо в 60—70-х роках превалювали композиції килимового характеру з невеличких за розміром квіток, то згодом поширились укрупнені рослинні мотиви. Рукави закінчують мережками "цирками" рослинного характеру. Блиск білого шовку ефектно контрастує із барвистою "накладеною" вишивкою бісером та стеклярусом.
Творче прочитання і осягнення народних традицій вишивки Буковини, їх подальший розвиток відзначають доробок Олени Гасюк з Вижниці. Її скатерки, рушники, сорочки приваблюють своєю різноманітністю, декоративністю.
Розвиток мистецтва вишивки в останнє десятиліття характерний якісними зрушеннями в процесі осмислення його спадщини.
Іде активний процес розширення потенціалу народних майстрів, поглиблення їхніх індивідуальних пошуків, розширення діапазону застосування творів у громадському інтер'єрі, в сучасному одязі.
Особливості художньо-образної мови народної вишивки західних областей, її інтерпретація і сучасне оновлення стали висхідними моментами в творчості майстрів зі Львівщини Софії Коцюбас, Оксани Сатурської, Ольги Возниці, Марії Калиняк, Зіновії Краковецької, Ірини Ольшанської, Олімпії Гушул. Творчість таких художників, як Марія Федорчак-Ткачова і Стефанія Кульчицька зі Львова, Ганна Вінтоняк з Коломиї, Ганна Григоренко з Чернігова, спрямована на переосмислення, наповнення новим змістом давніх традицій, на створення одягу, який відповідає вимогам сьогодення і зберігає стиль кожного регіону.
Казкові узори Ганни Григоренко — це ніби тиха задумлива пісня про красу лісів і лук. Для вишивання майстриня використовує кольори білий, білий з червоним, техніки "лиштва", "вирізування", складні мережки. Кожна робота довершена за художньою майстерністю і віртуозністю виконання. Давні традиції народної вишивки Чернігівщини поєднуються із сучасним кроєм блузок, сорочок, суконь.
Здобули загальне визнання роботи Марії Федорчак-Ткачової. Глибоке вивчення специфіки українського костюма, принципів побудови традиційного орнаменту надихнуло художницю на створення оригінальних фасонів одягу. Творчий успіх художниці — це комплекти весільного одягу, створені на основі весільного народного вбрання окремих областей України.
До традицій народного костюма звертається у своїй роботі Стефанія Кульчицька. Кожен її твір свідчить про те, які великі можливості містить у собі вивчення народних строїв. Художниця використовує і розвиває традиції класичної спадщини народного одягу, його різноманітне декоративне оформлення вишивкою, аплікацією, шнуруванням, металевими прикрасами. Вишивка перебуває в нерозривному зв'язку з кроєм виробу, підкреслюючи і виявляючи його конструкцію.
Художницю Ганну Вінтоняк приваблює логічність і простота народного одягу, його глибока образна наснаженість, її роботи — це осягнення цілісної образно-конструктивної системи народного вбрання, в якій рівноправними елементами є крій, фактура тканини, декоративне оздоблення. Ці принципи сприйняті художницею з позицій сучасної моди. її роботи не копіюють традиційний народний одяг і окремі його елементи, вони є результатом того враження, що справив на художницю костюм тієї чи іншої області.
Глибока образно-декоративна змістовність української вишивки в поєднанні з доцільністю і простотою крою народного костюма приваблюють львівських художниць Валентину Шелест та Світлану Заболоцьку, їхні ансамблі "Полісся", "Полтавчанка" — цілком оригінальні твори.
З позицій сьогоднішнього осмислення народних традицій Шелест та Заболоцька скеровують свою творчу увагу на осягнення основних принципів формотворення художнього образу народного вбрання. Вони виявляють і підкреслюють найбільш типові і виразні засоби декорування і крою.
Верхній традиційний одяг, його своєрідне оздоблення вишивкою, аплікацією надихає художника Будинку моделей України Григорія Мепена. Він дав нове життя таким забутим нині видам верхнього одягу, як західноукраїнська гугля і чуга, і на їх основі створив емоційно виразні гостросучасні за кроєм пальта-накидки, плащі. Орнаментовані сердаки Гуцульщини і свити Подніпров'я були творчим імпульсом у розробці цілих колекцій ансамблів "Сорочинський ярмарок", "Запорожці", "Єдність"
.Серед художників, що звертаються до джерел української вишивки, шукають у ній наснагу і натхнення, слід відзначити Михайла Біласа і Лідію Авдєєву. Різних за своїм творчим спрямуванням, відмінних у засобах і методах художньої мови митців об'єднує ставлення до класичної спадщини народного мистецтва.
Сьогодні в складному і багатогранному процесі розвитку української вишивки працюють народні і самодіяльні майстри, вишивальниці і художники системи промислів. Їхня діяльність спрямована на дбайливе збереження і розвиток традицій художньо-образної мови української вишивки.
Водночас для художників-професіоналів головним і визначальним є творчий пошук, новаторство. Так, твори Михайла Біласа в галузі вишивки відзначаються свіжим, оригінальним вирішенням. Художник звертається до традицій української вишивки, але пропускає їх крізь своє світобачення.
Широкий діапазон пошуків художника-модельєра Лідії Авдєєвої. Кожна її робота — творче відкриття, сповнене сміливості і ризику. Інтерес до народного мистецтва, використання його образно-виразної мови яскраво виявилися у створенні колекції "Весілля" для демонстрації в Канаді у 1975 році. Гостросучасні моделі одягу з'явилися внаслідок уважного вивчення барвистого одягу Подніпров'я. Художницю полонили своїм динамізмом і внутрішньою енергією малюнки Ганни Собачко. Серія робіт Авдєєвої — це яскраво індивідуальна інтерпретація, своєрідне прочитання творчості народної майстрині. Образи її підкреслено сучасних, сповнених театральності костюмів — не вихід з реального буденного світу в царину буйної фантазії. Ретроспекція для Авдєєвої — засіб порівняння минулого і сучасного, утвердження їх одночасного існування в сьогоденній культурі. Й роботи з успіхом демонструвалися в колекції одягу Республіканського будинку моделей на виставці у США "Людина, суспільство, сім'я" (1988 рік).
Творчість сучасних майстрів виявляє їх глибокий зв'язок з традиціями народної вишивки, збереження і подальший розвиток її художньо-образної структури. Головне те, що сучасна вишивка зберігає свій духовний світ, поглиблює образну змістовність і доводить, що народне мистецтво, як і народна пісня,— це велике надбання нашої культури.

Теги: свадебные мужские сорочки, вишиванки украина, замовити вишиванку, вишити весx456льний рушник, вишитx456 весx456льнx456 рушники,схеми дитячих вишивок,схеми вишивок чоловx456чих сорочок ,конкурс вишиванок ,мамина сорочка текст песни ,вишивка хрестиком схеми безкоштовно сорочки ,вишивка бx456сером сорочки схеми ,вишивка хрестиком схеми безплатно ,мужские сорочки +на свадьбу , вишиванки одесса ,cafe cotton рубашки ,вишивка хрестиком схеми безкоштовно рушники ,вишивка хрестиком схеми картинки ,#ИМЯ? ,вишиванки жx456ночx456 фото,  вишиванка +своx457ми руками ,вишивка бx456сером схеми x456кони , вишитx456 рушники схеми безкоштовно ,сорочка мамина караоке ,украx457нськx456 вишиванки купити ,схеми вишиванок безплатно ,скачати схеми вишивок хрестиком ,стильные мужские сорочки ,схеми вишивок +для дx456тей ,вишиванка жx456ноча узори ,безкоштовнx456 схеми вишивок хрестиком ,купить мужскую сорочку +в москве ,сорочки мужские +на заказ ,песня мамина сорочка слушать ,мамина сорочка мx456нус ,мамина сорочка мx456нусовка ,квx456ти вишивка хрестиком схеми ,мамина сорочка ноты ,сорочки мужские дешево ,дешевые мужские сорочки ,вишивка хрестиком x456кони схеми безкоштовно ,летние мужские сорочки ,вишивка хрестиком схеми +для дx456тей ,вышитые сорочки мужские ,схема вишивки соняшника ,схема вишивки калини ,слова пx456снx456 мамина сорочка ,музыка мамина сорочка ,мужские сорочки новосибирск ,схема вишивки калина ,наталя май мамина сорочка,песня +а сорочка мамина била била,оао мужские сорочки,песня мамина сорочка онлайн,красная мужская сорочка ,весx456льнx456 вишитx456 рушники схеми, сорочки мужские +с запонками,купити вишиванку +в киx454вx456 ,